16.11.2021

Адаптогени – призабуті радянські природні препарати для боротьби зі стресом

Стрес – наш лютий ворог, який починається з підвищеної втоми й емоційного вигорання. Він пригнічує імунну систему та може зробити нас більш схильними до інфекцій.

У нас пандемія коронавірусу… Стрес впливає на серцево-судинну систему, підвищуючи ризик серцевих нападів, нерегулярного серцебиття (аритмії) та інсультів. Якщо стрес постійний, він може навіть збільшити ризик деменції, викликати загострення аутоімунних захворювань, таких як псоріаз або ревматоїдний артрит.

Чи існують природні (не токсичні, не хімічні) засоби для боротьби зі стресом?

Так, існують. Це адаптогени – рослини і гриби, які допомагають нам впоратися зі стресом як фізично, так і емоційно. Вони підтримують нашу імунну систему та знижують шанси підхопити інфекцію. Крім того, адаптогени підтримують нашу нервову та ендокринну системи, нормалізуючи рівень гормонів і загострюючи нашу увагу та пам’ять.

Ці природні препарати забезпечують організму рівновагу, працюючи як термостат: вони підвищують вашу енергію, коли ви втомлені, і допомагають розслабитися, коли ви неспокійні.

Усі адаптогени є загальнозміцнювальними. Деякі з них тонізують печінку, а деякі – легені або нирки. Більшість із них – імунні тоніки. Вони захищають наш організм від виснаження.

Чи проводились клінічні дослідження на людях, які підтверджують ефективність адаптогенів?

Наукові дослідження адаптогенів почалися на початку Другої світової війни ще в Радянському Союзі. Основна мета цих досліджень полягала в підвищенні витривалості, працездатності солдат, льотчиків та моряків під час війни.

Пізніше адаптогени активно застосовували радянські спортсмени для покращення спортивних результатів під час міжнародних змагань.

Головним ініціатором та керівником робіт з адаптогенами був професор Ізраїль Брехман. У ті часи понад 1200 вчених, біологів і лікарів проводили дослідження адаптогенів в Академії наук СРСР. Було проведено понад 3000 клінічних досліджень та експериментів з різними рослинами. З 4000 рослин, які дослідили науковці, лише 12 були ідентифіковані як справжні адаптогени.

Також були проведені клінічні дослідження на людях в стресових умовах: екстремальні температури, відсутність води, надзвичайно великий рівень шуму.

Після багатьох років досліджень та випробувань було доведено, що адаптогени сприяють підвищенню стійкості до стресу, покращують працездатність і витривалість. Важливо зазначити, що водночас було показано, що адаптогени безпечні та нетоксичні, оскільки побічних ефектів не було помічено.

Ізраїль Брехман (20.11.1921 – 09.07.1994), радянський фармаколог, професор. Cвоє життя присвятив вивченню тонізувальних і «адаптогенних» властивостей женьшеню та елеутерококу, створив на базі їх багато лікарських препаратів. Деякі з них допомагають космонавтам адаптуватися до умов невагомості. Взагалі він займався поліпшенням «здоровʼя здорових людей» і став основоположником спеціальної науки – валеології (від лат. valeo – бути здоровим).

Результатом цих довготривалих клінічних досліджень було те, що деякі адаптогенні рослини увійшли до переліку лікарських засобів СРСР. Зокрема, женьшень і родіола рожева входять до фармакопеї України та РФ. Їхні спиртові настоянки є ліками, а не дієтичними добавками. 

Основні рослини, які вивчали радянські вчені: елеутерокок, лимонник китайський, родіола рожева, женьшень та ашваганда (ашвагандха, індійський женьшень). У 80-х роках ХХ століття наукові дослідження поступово почали згортатись, хоча дачники ще довго вирощували лимонник китайський на своїх ділянках.

З часом в Україні про імуномоделювальні властивості адаптогенів призабули. Хоча, на мій погляд, інтерес до адаптогенів в українців буде зростати, оскільки кількість стресових ситуацій в нашому житті лише збільшується.

У західному світі у зв’язку з пандемією коронавірусу споживання і популярність адаптогенів різко збільшується. Бізнес продукує не лише дієтичні добавки, а й різноманітні напої та харчові батончики. Чому б і українському бізнесу не випускати подібну продукцію? І не обов’язково з адаптогенами. Наприклад, ромашковий напій, заспокійливий?

Нещодавно в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України під керівництвом члена-кореспондента НАН України, професора Віктора Анатолійовича Кунаха був розроблений унікальний адаптогенний фітокомплекс «ВІКТОРІН». Віктор Анатолійович уже понад 40 років досліджує адаптогенні рослини.

До складу фітопрепарату «ВІКТОРІН» входять 2 надзвичайно потужних адаптогени – женьшень і родіола рожева.

ВІКТОРІН сприяє загальному зміцненню організму при сезонних застудних захворюваннях, підвищенню імунітету, покращенню самопочуття при хронічній втомі і фізичних перенавантаженнях, стабілізації функціонального стану нервової системи під час підвищеної нервової збудливості, зменшенню психоемоційного напруження. Фітопрепарат діє як м’яке заспокійливе.

ВІКТОРІН рекомендовано вживати:

  • як адаптогенний засіб для зменшення втоми, тривожності, оксидативного стресу;
  • для нормалізації артеріального тиску, покращення судинної функції і циркуляції крові, роботи серця, ліпідного профілю;
  • як антиоксидантний засіб при атеросклерозі, хворобі Альцгеймера, прискореному старінні тощо;
  • як протизапальний засіб при діабеті ІІ типу, артриті, кардіоваскуліті, бронхіті, запаленні легень та інших захворюваннях, патогенез яких пов'язаний із запаленням;
  • як імуномодулювальний та протимікробний засіб.

Фітопрепарат виробляється на потужностях фармацевтичної компанії «АСТРАФАРМ», виробництво якої відповідає вимогам GMP ISO 22000:2005, що свідчить про високі стандарти якості виробленої продукції.

Протипоказання та застереження: індивідуальна чутливість до окремих компонентів, діти, вагітні та жінки в період лактації. Не рекомендується до вживання у другій половині дня для попередження безсоння. З обережністю слід вживати особам з підвищеним тиском та органічними ураженнями серцево-судинної системи.

д.х.н., проф. Сергій Ярмолюк,
Громадська спілка «НВЦ фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»,
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

Вам також можуть сподобатись До всіх статей
Циркадні ритми людини: порушення, розлади і лікування
Циркадні ритми людини: порушення, розлади і лікування

Циркадні ритми – це внутрішній біологічний годинник людини, який регулює 24-годинний цикл її біологічних процес

30.11.2021 Читати
10 порад, як боротися зі стресом
10 порад, як боротися зі стресом

Сьогодні стрес став нашим постійним супутником. Кожен бореться, як може. Одні відвідують психотерапевта, інші н

26.11.2021 Читати
Мелатонін, гліцин і магній. Чи можуть ці добавки покращувати сон?
Мелатонін, гліцин і магній. Чи можуть ці добавки покращувати сон?

Людина, яка висипається вночі, упродовж дня почуває себе енергійно й продуктивно. Здоровий сон залежить від пра

23.11.2021 Читати
Циркадні ритми людини: порушення, розлади і лікування
Циркадні ритми людини: порушення, розлади і лікування

Циркадні ритми – це внутрішній біологічний годинник людини, який регулює 24-годинний цикл її біологічних процес

30.11.2021 Читати
10 порад, як боротися зі стресом
10 порад, як боротися зі стресом

Сьогодні стрес став нашим постійним супутником. Кожен бореться, як може. Одні відвідують психотерапевта, інші н

26.11.2021 Читати
Мелатонін, гліцин і магній. Чи можуть ці добавки покращувати сон?
Мелатонін, гліцин і магній. Чи можуть ці добавки покращувати сон?

Людина, яка висипається вночі, упродовж дня почуває себе енергійно й продуктивно. Здоровий сон залежить від пра

23.11.2021 Читати