Сон дельфіна. Як покращити наш сон у ці тривожні часи

Коли люди чують фразу «сон дельфіна», то асоціюють її з чутливим, поверхневим, настороженим сном.

Дихання людини під час сну неконтрольоване. Якби дельфін спав як ми, він би потонув. Він повинен контрольовано дихати і періодично для цього підніматися на поверхню. До того ж, він має убезпечити себе від хижаків. Тому його мозок під час сну знаходиться в елементі постійного контролю. Контрольоване дихання робить сон дельфіна настороженим.

Дельфіни сплять або на поверхні води, або близько до поверхні. І перебувають вони у специфічному трансовому стані. Що цікаво: вони сплять лише однією половиною мозку. Коли одна половина перебуває в трансі, то друга – бадьора. А через дві години відбувається зміна в роботі півкуль.

У наші тривожні часи, коли небезпека постійно біля нас, що ми можемо взяти від сну дельфіна? Олег Чабан пропонує звернути увагу на такі чотири моменти.

Ми не можемо спати як дельфіни. Це нам не дано. Наш мозок обома півкулями входить у трансовий стан.

Беремо наступне – безпека. У природних умовах дельфін більш відкритий для небезпеки, ніж людина. Для нормального сну, на відміну від цієї тварини, ми можемо забезпечити собі безпечне місце.

Під час повітряної тривоги ми вважаємо, що знаходимося в захищеному місці, але наш мозок уже сприйняв, що небезпека постійно біля нас. Отже, наш сон повинен відбуватися в тому місці, де мозок прийме рішення, що воно захищене для нас. Переміщайтеся спати туди, де є захист (підвал, ефект двох стін, бомбосховище, метро).

Отже, безпека стає ключовим моментом для того, щоб використати специфіку постійної настороженості. Зніміть постійну настороженість, і ваш сон автоматично стане кращим.

На відміну від дельфінів, людина здатна на ніч надмірно стимулювати свій мозок (кава, зелений чай, інші психостимулятори) або максимально наповнювати свій шлунок в погоні за задоволенням. Перед сном не треба переїдати, щоб не створювати проблем для кішківника, адже він починає надінтенсивно спілкуватися з головним мозком через серотонін та глюкозу. Іде висока енергетична затрата.

Дельфіни піклуються про свою малечу. Під час сну рухи дельфінів стають повільними, синхронними. Своїми рухами вони створюють хвильку і підіймають на поверхню малого, щоб він не заснув на глибині. Як тільки ми забезпечимо хороший сон своїм дітям, то і наш сон автоматично покращиться. Тільки тому, що наш мозок зніме надмірну настороженість відносно малечі, яка спить у сусідній кімнаті.

Нещодавно під керівництвом професора Олега Чабана було проведено клінічне дослідження рослинного комплексу «СОНОРМІН», розробниками якого є вчені Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. СОНОРМІН показав свою ефективність у лікуванні порушеного сну (особливо у пацієнтів з легко-середньою тривожною симптоматикою) в якості додаткової терапії. Ефект препарату найбільше виявлявся в скороченні тривалості засинання, зменшенні кількості просинань вночі, зменшенні періоду повторного засинання при нічних просинаннях та збільшенні тривалості сну. Препарат може бути рекомендований при тривожних розладах та порушеннях сну.

 Повна відеоверсія психотерапевтичного етюда «Сон дельфіна» 

Відео: Олег Чабан / YouTube